Літні свята

Літні календарні обряди приходять на зміну весняним і продовжують традицію піклування про майбутній урожай. Саме літні свята українців найкраще зберегли давню язичницьку основу після прийняття і утвердження християнства на українських землях.

Поворотним моментом літнього циклу у природі можна вважати літнє сонцестояння. Саме до нього було приурочене найбільше свято цього календарного періоду — Івана Купала (7 липня), яке поєднало у собі шанування води та рослин. У цей день дівчата ворожать, намагаючись дізнатися свою подружню долю. Магічністю овіяні пошуки квітки папороті, яка могла наділити сміливця надлюдськими здібностями.

Підсумком аграрно-господарського року українського селянина є «обжинки» — свято завершення збору врожаю. Своєрідним відгомоном жертвоприношень можна вважати виготовлення «спасової бороди» — останні зв’язані пучки незжатого колосся, залишені на полі.

Літні календарні свята та обряди українців в основних рисах подібні у різних регіонах України, хоча мають окремі специфічні елементи обрядодій.