Парубоцькі бешкети

Поліська зрубна хата. Житомирщина

На передріздвяних молодіжних зібраннях не в такому й далекому минулому, на Поліссі влаштовувалися так звані «парубоцькіі бешкети».

Якщо хтось із господарів у селі парубкам не подобався чи не пускав на вечорниці своїх дочок, йому могли за це помститися. Наприклад, витягнути на хату цілого воза. Робили таку шкоду вночі: розбирали воза, частинами витягували на дах, а потім вже там складали докупи і чіпляли ярмо (колись від волової запряжки) або прив'язували півня, взятого з курника цього ж господаря. А щоб хазяїн не перешкодив, двері підпирали кілком чи зав'язували проволокою.

Також «жартома» перекривали в хатах димарі, тоді дим ішов до середини хати. Іноді для такого жарту хлопці використовували шматок прозорого скла, щоб зазирнувши знизу у димохід, господар не міг одразу виявити причину негараздів. Могли також що-небудь причепити над ґанком (наприклад, гарбуза) а потім постукати, викликати хазяїна надвір і обвалити гарбуза йому на голову. 

Читайте також: Українські вечорниці

Український віз

Для вечорничної вечері та спільної ночівлі хлопці викрадали фрукти й овочі з городів і садків, а також дрова та солому. Могли також лякати дівчат: чіпляли на палицю щось біле і у темряві несподівано перед ними виставляли, імітуючи нечисту силу.

Хоча подібного роду «розваги» робилися, так би мовити, нелегально і балансували на межі справжнього розбою, вони не засуджувалися громадою. Так само, як не засуджувалася ритуальна шкода «маланкарів» під час новорічних обходів, коли розплетення тину, знімання воріт, обмазування хати дьогтем або кізяком, й навіть затягування кози на дах сприймалися як жарт. Всі ці відчайдушні розваги, – залишки прадавніх чоловічих союзів, одним із проявів яких був розбій і всілякий демонстрації молодецької відваги.

Читайте також: Топ 10 дівочих ворожінь

доктор історичних наук