Свято Маковія
Маковія – це народна назва християнського свята Макавейських мучеників. Цього дня у церквах проходило освячення хліба, колосся, а також зілля, садових квітів й головок маку.
На Різдво цей мак використовували для приготування куті.
На Поділлі обрядові букети з квітів і трав називалися «маковійками». Зазвичай до церкви на освячення їх носили діти, переважно — дівчата. Вважалося, що перед церковною службою тих, хто несе квіти слід добре нагодувати, адже якщо нести «маковійку» голодним, наступний рік буде неврожайним.
Після освячення маку та ритуальних страв у церкві родина збиралася на святковий обід. Головним частуванням цього дня були пироги і «шуляки» («шуліки») — коржі з пшеничного тіста, облиті густою медовою ситою з домішками маку.
Читайте також: Традиційна українська кутя
На Маковія українці влаштовували церковну ходу до річок, освячували джерела та криниці. Зокрема, про цю традицію згадує Т.Шевченко:«На те літо криницю святили. На самого Маковія дуба посадили». За етнографічними даними з Буковини, місцеві українці опускали освячені маковіївські букети до криниці, а потім заквітчували ними цямрини (верхня частина колодязного зрубу – О.К.). До пережитків язичництва, вочевидь належить звичай кидати обрядові букети у проточну воду струмків, річок, приказуючи: «Я тобі даю, ти мені дай, зле віджени, добре наверни...»
У деяких селах південної Київщини на Маковія встановлювали високі хрести, прикрашені квітками і головками маку (детальніше тут). Зверху на них іноді чіпляли гарбузову маску із запаленою свічкою. За традицією, протягом цілої ночі хлопці та дівчата співали пісні й танцювали навколо маковіївського хреста свого «кутка», оберігаючи його від сусідів-однолітків. Справою престижу було зберегти свій хрест і знищити чужий, що не обходилося без бійок. У цьому звичаї проглядають пережитки ігрового суперництва молоді різних територіальних об’єднань села.
Освячені на Маковія квіти й трави переважно зберігали біля ікон як помічне зілля. Якщо хворіла корова чи інша домашня тварина, її годували цими засушеними квітами, обкурювали, поїли відварами з трав. Важливим апотропеєм (магічний предмет, оберіг – О.К.) вважався освячений у церкві мак, а особливо дикий, який називався видюк. Його використовували для охорони житла, двору, худоби від нечистої сили, переважно відьом і мерців.
Свято Маковія подекуди називалося «Першого Спаса», або «Спаса на воді». За відомостями О.Воропая, «Хворі пропасницею купаються в річці, бо вода в цей день вважається цілющою». За народними прикметами: «Перший Спас — це проводи літа», «Перший Спас — перша сівба озимих», «З Першого Спаса — холодні роси»; пасічники починали ламати соти, качати мед. Вважали, що від Маковія готувалися відлітати у вирій ластівки і лелеки.
Народний календар
Випадкове фото
