Календарні обряди

Велике значення для українців має Чистий четвер. Це – свято, що відзначається на останньому (Страсному) тижні посту. Воно відображає як християнські, так і давньослов’янські звичаї та вірування.

У неділю шостого тижня Великого посту християни святкують «Вербну неділю» – день Входу Господнього в Єрусалим. Після освячення у храмах верби, українці, б'ють лозою своїх родичів, домашню худобу, бажаючи їм здоров'я.

Українці-землероби бажали якнайшвидшого пробудження природи. Щоб прогнати холодну зиму, і прикликати весну, вони здійснювали спеціальні магічні дії, обряди та ритуали.

День Преображення Господнього в народі називали святом Спаса. За традицією у цей день святили фрукти (яблука, груші), мед, калачі, виготовлені з борошна нового врожаю.

Маковія – це народна назва християнського свята Макавейських мучеників. Цього дня у церквах проходило освячення хліба, колосся, а також зілля, садових квітів й головок маку.

День святого пророка Іллі (2 серпня) — це символічна межа між літом та осінню. «На Іллю до обіду літо, а після обіду — осінь», — говорить народне прислів’я. 

Сторінки

Підписатися на Календарні обряди