Головним і найшанованішим атрибутом Великодня в українців була і залишається паска. Це – основний ритуальний хліб, що виготовляється тільки з дріжджового тіста і обов'язково береться на освячення до церкви.
Великдень
Страсній п'ятниці передує утреня під назвою "Страсті". Після відправи українці несуть запалену свічку додому, випалюють нею хрести над дверима, на сволоку. Цього дня постують, не працюють, дозволено лише пекти паски.
Велике значення для українців має Чистий четвер. Це – свято, що відзначається на останньому (Страсному) тижні посту. Воно відображає як християнські, так і давньослов’янські звичаї та вірування.
У неділю шостого тижня Великого посту християни святкують «Вербну неділю» – день Входу Господнього в Єрусалим. Після освячення у храмах верби, українці, б'ють лозою своїх родичів, домашню худобу, бажаючи їм здоров'я.
По всій території України, за винятком окремих районів Карпат і Полісся, селяни вважали, що хату необхідно побілити раз або два на рік. Робили це зазвичай навесні та восени.
Господарська діяльність і побут давніх слов’ян були тісно пов’язані з біоритмами природи, тож навесні вони відзначали свято пробудження землі від зимового сну.
Сторінки
20
квітня
На сьогодні нічого немає
Випадкове фото
