Петрівський піст
Петрівка – це багатоденний піст, присвячений апостолам Петру і Павлу. Його початок пов'язують із завершенням пасхального кола богослужінь.
Таким чином, тривалість Петрового посту залежить від Великодня: коли Пасха рання – Петрівський піст довгий, а коли пізня – короткий. Отже, тривалість посту може становити від 8 днів до 6 тижнів. Втім, закінчується він завжди 12 липня, у день святкування пам’яті св. апостолів Петра і Павла.
Дотримуватися Петрівського посту почали ще в часи раннього християнства. Однак в українській традиції зустрічається легенда про те, що у давні часи чоловіки щодня їли масло і сметану. Для того, щоб їх обмежити, жінки вирішили запровадити піст. Втім, їм не вдалося домовитися про його тривалість, тому дотепер Петрівський піст щороку має різну кількість днів.
Цей піст вважається доволі м’яким, адже вірянам дозволяється вживати рибу. Таке пом’якшення зумовлено тим, що святі апостоли Петро і Павло були рибалками. Крім того, Петра повсюдно сприймали як покровителя рибальства. У давні часи рибалки зверталися до святого з молитвою, правили спеціальні молебні та громадою купували свічку, що її потім ставили у храмі напроти образу Петра.
Читайте також: Русальний тиждень
Період Петрівського посту – це час із найдовшими днями і найкоротшими ночами у році, тому він був наповнений виконанням важливих господарських робіт. У перший день посту українські селяни виходили на косовицю сіна. Крім того, в Петрівку жінки розпочинали роботи з виготовлення тканин – тріпали коноплі, білили полотно, про свідчить обрядовий фольклор:
Ой мала нічка-петрівочка,
Не виспалася Наталочка.
По горі ходила, тонку біль білила,
Та до теї білі говорила:
– Ой біле ж моя та тоненькая,
За кого пойду я, молоденькая?
На початок Петрівчаного посту припадає цвітіння жита, а також перестають співати деякі птахи: не кує зозуля, «ячмінним колосом давиться» соловей. Це знайшло відображення у народних піснях:
А вже Петрівка минається,
Сива зозуля ховається
Ой у садочок під листочок,
Щоб не змінився голосочок.
Петрівчаний піст був особливо багатим на звичаї та обряди, адже припадав на перехід від весни до літа, а отже, розквіт природи, турботу про новий врожай, літнє сонцестояння.
Таким чином, Петрівку пов’язують із святими апостолами Петром та Павлом. Цей піст не має визначеної кількості днів: його початок залежить від Великодня, а кінець припадає на День Петра і Павла. На Петрівку розпочинався перший сінокіс, а також жіночі роботи з виготовлення тканин.
