Таємниці води

Народна культура Знання та вірування
Середня Наддніпрянщина
Володимир Леліков з учнями

Розповідь Володимира Васильовича Лелікова про традиційні способи пошуку джерел, чудодійні криниці та магічні зцілення за допомогою води. 

Вода – один з найважливіших ресурсів у житті людини. Здавна відомі традиції шанування водних джерел. У багатьох язичницьких культах вода слугувала символом істини та сили, а в християнстві позначала спасіння та очищення. Навіть у наш час воду наділяють особливою силою та вірять у її цілющі властивості.

Про маленькі криниці великої сили під час літньої експедиції до м.Новоархангельська Кіровоградської області розповіла мені дуже цікава людина – Володимир Васильович Леліков. Я була глибоко вражена різноплановістю знань і вмінь, якими володіє цей чоловік, адже протягом життя він займався і бджільництвом, і столярством, і майстрував печі... Упродовж розмови Володимир Васильович ділився своїми думками щодо: традиційних способів пошуку джерел, сакральних криниць та чудесних зцілень водою.

Як шукають воду

«Воду шукають лозою, шукають рамкою. Геобразно. Згинається рамочка… В руки [її] береш, і от де це русло сходиться… [стежать] щоб воно вільно крутилося…потім дивляться по рослинам, це в першу чергу, подорожник показує де близько вода. [Старожили] розказували, [що] клали вовну на ніч в суху погоду і накривали, ну, там макітрою раніше. І от, де вона волога була, от там напевне [і є вода]…». 

Джерело св.Даниїла. м.Кіровоград

Шукають воду також з допомогою молитви. За переказами, в кінці ХІХ ст. після молитви старця Даниїла у тодішньому Єлисаветграді [тепер – Кіровоград] чудесним чином з’явилася вода: «І знали, шо по його [старця Даниїла] молитвах багато здійснюється чудес [зцілення], і пророкував він, і от він помолився, от дійсно прямо забила вода звідти... Збудували недалеко від того місця колодязь, він і досі той колодязь єсть, і кожен рік на тому місці, приходили люди, священики, і служились молебні. З настанням радянської влади, декілька років це було, потім закидали камінням, сміттям все це, і нічого такого там вже не відбувалося, навіть позабували, більшість людей позабували. В 2001 році було 100 років з дня кончини старця Даниїла, і на тому місці теж служили водосвятний молебень. І вже от коли вода освятилася, пішла звідти вода…».

Властивості води

Володимир Леліков вважає, що вода, яку ми споживаємо, впливає на емоційний стан людини та здатність її організму до цілісного, ефективного функціонування: «Ми в основному складаємося з води. І яка вода в нас тече, яка структура тої води, такі ми і є…». Володимир Васильович пояснює, що свячена вода має особливу властивість – якщо хоча б ложку свяченої води влити в цистерну зі звичайною, уся вода стане свяченою. Також, на думку респондента така вода має особливі властивості, наприклад, під час вагітності його невістка полегшила токсикоз, причастившись і випивши свяченої води.

Читайте також: Мудрість запорозьких дідів

Чудесні зцілення водою

«А ще я розкажу про джерело коло села Піщаний Брід…Люди про те джерело знали давно. Там овець напували пастухи. В одного селянина в Піщаному Броді це було, десь перші роки ХІХ сторіччя…cильно захворіла дружина, і він молив Бога про зцілення дружини, і три ночі підряд йому був сон такий – шо повези дружину до цього джерела, хай священний водосвятний молебень відслужить, скупає у цій воді і буде вона здорова. І дійсно так сталося, от. В наш час надовго забулося про це джерело але воно є…».

Декілька років тому на свято Георгія джерело у селі Піщаний Брід було знову відкрито та освячено. З того часу сам Володимир Васильович став свідком багатьох чудесних зцілень: «Після того там вже отака накатана дорога. Скільки зцілень було, особливо шкіряні і глазні хвороби, а вода настільки там… вона і вкусна, настільки необична, ну причом, невеликий дебет, відро треба десь декілька хвилин подождать, шоб набралось от, але з однаковою силою тече, тече».

Джерело св.Георгія. Заповідник "Красні скелі"

Окрім того, люди часто звертаються за зціленням до джерела старця Даниїла у Кіровограді. Володимир Леліков розповідає, як за допомогою цього джерела зцілилася його онука: «Ну скажу так, за моїх родичів, там зовсім недалечко живе мій брат, у внучки сильна була алергія, і прогресуюча сліпота. Значить, там зроблена зараз, ну раніше купальня була, для дітей і для дорослих, то дітки прямо там хлюпалися в ній, там вода прогрівалася, от, то алергія в неї за декілька днів пройшла і до сих пір, це вже років, мабуть, з п’ять, і зір потрошки відновлюється…».

Розказує Володимир Васильович і про власне зцілення водою у цьому джерелі: «За джерело, то зараз там построєна купальня, ну не купальня навіть, а баптистерії – це водойма де хрестять… І сиджу я відпочиваю, приїхала одна група паломників, потом ще одна група паломників, і якраз я підходжу води набрати, і одна бабка бідкається: “Я очки туди пустила, хто мені достане, хто мені достане?” “Ну, – думаю, – мабуть, прийдеться мені”. Роздягнувся, а в мене нога боліла, довго боліла, важко ходить було, і щось ну важко було, і серце, ну погано я себе почував, ну все-таки я туди з молитвою зайшов, от, виходжу звідти, щось таке, якийсь такий стан незвичайний, наче чогось в нозі не хватає, наче якась пустота, от ну так буває побалює, але такі болі, як раніше були… Таким бадьорим я себе почував після того».

Як бачимо, розповіді Володимира Васильовича тісно переплітаються з християнською традицією. Шанобливе ставлення до води здавна було характерне для українців, саме тому пошук джерел та створення криниць досі оповите легендами. Ще одним виявом релігійної віри у суспільстві є явище паломництва українців до священних джерел з цілющою водою. 

провідний етнолог
Копання киниць, чудодійні джерела, етноекологія, вода