Обряди Провідного тижня в українців характеризуються синкретичним поєднанням як власне християнських, так і давніх язичницьких звичаїв, пов'язаних із вірою в безсмертя душі та культом предків.
Народна культура
Страсній п'ятниці передує утреня під назвою "Страсті". Після відправи українці несуть запалену свічку додому, випалюють нею хрести над дверима, на сволоку. Цього дня постують, не працюють, дозволено лише пекти паски.
Велике значення для українців має Чистий четвер. Це – свято, що відзначається на останньому (Страсному) тижні посту. Воно відображає як християнські, так і давньослов’янські звичаї та вірування.
У неділю шостого тижня Великого посту християни святкують «Вербну неділю» – день Входу Господнього в Єрусалим. Після освячення у храмах верби, українці, б'ють лозою своїх родичів, домашню худобу, бажаючи їм здоров'я.
Українці-землероби бажали якнайшвидшого пробудження природи. Щоб прогнати холодну зиму, і прикликати весну, вони здійснювали спеціальні магічні дії, обряди та ритуали.
Експедиційні спостереження етнолога А. Ярової, що стосуються традиційної та сучасної архітектури поліського села Малий Листвен.