Дитинство

Життєвий цикл людини у традиційному селянському суспільстві передбачав проходження трьох послідовних стадій: дитинства — дорослості — старості, кожна з яких супроводжувалася системою обрядів.

Обрядодії, що проводились із дитиною, мали сприяти її здоров’ю, прийому новонародженого до родинного кола, а також закріпленню подальшої повноправної участі молодої людини у житті громади.

Селянські сім’ї зазвичай були багатодітними, адже за законами звичаєвого права тільки народження немовляти свідчило про справжню сім’ю, а бездітність подружжя вважалася нещастям та покаранням. З покоління в покоління передавалися традиційні засоби впливу на фізичний та розумовий розвиток малюка: колискові пісні, казки, ігри та іграшки. Діти створювали і свою власну культуру (субкультуру), яка віддзеркалювала етапи їхнього вікового та фізичного становлення у дитячій громаді.