Весняні свята

Весняні свята пов’язані з пробудженням природи від зимового сну і супроводжуються піснями (у східних районах — веснянками, у західних — гаївками, ягілками, гагілками), іграми, хороводами.

У давнину українці вірили, що птахи, повертаючись з вирію, приносили на своїх крилах весну. Умовним початком весни вважається день Явдохи (14 березня), який збігався з початком нового року у слов’ян.

Дивіться також: Весняні свята та обряди українців у замальовках Юрія Павловича

Весняний період відіграє важливу роль у аграрному календарі українців і пов’язаний з сільськогосподарськими роботами та різноманітними ритуальними діями, спрямованими на отримання гарного врожаю.

Головним весняним святом українці вважають Великдень, що під впливом християнської церкви отримав назву Воскресіння Христове. У цьому святі органічно поєдналися давні ритуали та християнські церковні обряди. Обов’язковими атрибутами свята стали святковий хліб — паска та спеціально орнаментовані яйця — крашанки, писанки.