Якою буде зима 2015?
Добробут кожної людини у минулому безпосередньо залежав від природних, а особливо кліматичних умов, адже, лише вчасно виконавши сільськогосподарські роботи, можна було отримати гарний урожай. Саме тому наші предки так ретельно стежили за змінами погоди.
У наш час акценти прогнозування погоди змінилися – жителі України підкреслюють, що голоду вони не бояться, бо в магазини продукти завжди привезуть. Втім, зацікавленість прогнозом погоди не зменшилась. Українці продовжують стежити за метеопрогнозами, хоча все частіше покладаються не на власний досвід, а на друковані та електронні засоби масової інформації.
Науковці-метеорологи не беруться за довгострокові прогнози, адже вважають що найточнішими є прогнози короткотермінові (від одного до трьох днів). Народна ж практика спостереження за навколишнім середовищем виробила низку прикмет, спрямованих на більш віддалене прогнозування погоди. Яскравим прикладом доцільності таких передбачень є багаторічні прогнози луцького метеоролога Володимира Лиса. Він ретельно записував погоду від 26 грудня до 6 січня, намагаючись більш-менш точно її прогнозувати на кожен наступний рік. Цей метод пов’язує кожен день з цілим місяцем, наприклад, 26 грудня – з січнем, 27 грудня – з лютим, 28 грудня – з березнем і т.д. Таким чином, найменші зміни погоди одного дня тягнуть за собою зміни протягом цілого місяця: сонячна погода віщує суху гарну погоду, сніг – опади тощо.
Хочеться і собі спробувати проаналізувати власні спостереження за навколишнім середовищем, щоб визначити якою буде цьогорічна зима. Крім того, за цими прикметами кожен зможе спробувати себе в якості метеоролога. Одразу зазначу, що прогнози, зроблені в Києві, можуть не справдитися у Львові, Херсоні чи інших регіонах, адже на погоду впливають різноманітні фактори і тому, спостерігаючи за погодою, важливо робити прогнози для конкретних регіонів.
Українці сформували цілу низку прикмет, за допомогою яких можна дізнатися, наскільки суворою виявиться зима. Перш за все слідкували за характером хутра у тварин, його густотою, довжиною тощо. Вважалося, що тварини, передчуваючи холодну зиму, відрощують більш пухнасте і тепле хутро, щоб краще протистояти зимовим морозам. Також судили про характер осені та зими по тому, як звірі чи птахи линяють: чим раніше це ставалося, тим швидше варто було очікувати настання холодів.
Українці вважали, що подібно до тварин і птахів, які вбираються у густе хутро та пір’я, рослини також реагують на погоду. Найчастіше спостерігали за цибулею: якщо на ній було багато лушпиння, це вважалося ознакою холодної зими. Проте, якщо будете використовувати цю прикмету, зважте, що та цибуля, яка продається у магазинах, може бути завезеною з інших українських регіонів чи взагалі з-за кордону.
Спостерігаючи за падолистом восени, українці передбачали прихід та суворість зими. Найчастіше у поле зору наших предків потрапляли береза та вишня. Вважалося, що доки дерева не скинуть листя, можна насолоджуватися теплом. Якщо на березі листя жовкне знизу, а вгорі лишається зеленим, зима буде теплою. Теплу зиму передбачає й падолист, який починається згори дерева. Цього року у київських парках берізки почали жовкнути саме знизу. Певним чином на суворість зими вказують рясні плоди на калині, горобині. Чим більше таких плодів, тим сильніших морозів та снігів варто очікувати.
Важливе значення в Україні мали періоди, коли одна пора року змінювалась іншою. День Покрови (14 жовтня) українці вважали початком зими.
У різних регіонах України зустрічаються метеорологічні приказки, які характеризують погоду в цей день: «На Покрову до обіду – осінь, а після обіду – зима»; «По Покрові – то і по теплові»; «Прийшов Покров – не нагрієш хату без дров». Також на Покрову стежили за напрямом вітру: північний та східний вітри віщували холодну зиму, а південний та західний – теплу. Також спостерігали за станом погоди протягом дня, щоб дізнатися про майбутню зимову погоду. Ранкова погода свідчила про початок зими, денна – про середину, вечір – її завершення. Пригадайте, якою була погода у вашому населеному пункті на Покрову? У Києві протягом цілого дня було тепло, сонячно, віяли вітри «з теплої сторони», не було й найменших опадів.
Також українці вірили у взаємний вплив погоди двох половин року. Якщо влітку було дуже спекотно, взимку варто очікувати морозів, а літні опади віщували опади зимові. Для прикладу, цьогорічне літо було помірно теплим, з незначною кількістю дощів.
Таким чином, проаналізований досвід наших предків підштовхує до думки, що цьогорічна зима, принаймні для Києва, має бути теплою, з незначними опадами. А якою вона буде у вашому регіоні, перевіряйте самі за допомогою запропонованих або вже вам відомих вам прикмет.
