Велике значення для українців має Чистий четвер. Це – свято, що відзначається на останньому (Страсному) тижні посту. Воно відображає як християнські, так і давньослов’янські звичаї та вірування.
Календарні обряди
У неділю шостого тижня Великого посту християни святкують «Вербну неділю» – день Входу Господнього в Єрусалим. Після освячення у храмах верби, українці, б'ють лозою своїх родичів, домашню худобу, бажаючи їм здоров'я.
Українці-землероби бажали якнайшвидшого пробудження природи. Щоб прогнати холодну зиму, і прикликати весну, вони здійснювали спеціальні магічні дії, обряди та ритуали.
День Преображення Господнього в народі називали святом Спаса. За традицією у цей день святили фрукти (яблука, груші), мед, калачі, виготовлені з борошна нового врожаю.
Маковія – це народна назва християнського свята Макавейських мучеників. Цього дня у церквах проходило освячення хліба, колосся, а також зілля, садових квітів й головок маку.
День святого пророка Іллі (2 серпня) — це символічна межа між літом та осінню. «На Іллю до обіду літо, а після обіду — осінь», — говорить народне прислів’я.
Сторінки
Народний календар
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
4 |
5 |
6 |
|
8 |
9 |
10 |
|
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
|
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
|
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
6
липня
На сьогодні нічого немає
Випадкове фото
